Свiжий коментар
17.08.2010 «Українське Кредо»
День Незалежності це не тільки свято, а й привід для того, щоб підбити проміжні підсумки та визначити пріоритети на майбутнє. Так, незважаючи на всі наші негаразди, нам є чим пишатися і є на чому на власний розсуд і за рахунок власних сил та резервів впевнено будувати майбутнє. Але події останніх років, коли влада (незалежно від кольору) та громадяни (в усіх куточках країни) дедалі більше перетворюються на заручників популізму, а маніпуляції, що розколюють країну, стають найпоширенішими інструментами мобілізації «біомаси», породжують настрої невпевненості та занепокоєння.
Ми маємо реальні проблеми: відсталу економіку, тотальну корупцію, критичне зростання державних боргів, неприховані територіальні претензії з боку сусідів тощо, проте витрачаємо час і суспільну енергію на взаємопоборення і спроби ствердити перевагу однієї частини країни над іншою. Все це змушує задуматися: а наскільки ми є незалежними і відповідальними у своїх думках і оцінках? Наскільки позиції та підходи політичних сил, за які ми голосуємо, відповідають цінностям спільного буття в єдиній державі, підвищують її конкурентоспроможність на світовій арені та сприяють знаходженню адекватних відповідей на численні виклики сьогодення?
Очевидно, що не навівши лад у своїх головах, ми не дамо собі ради в будь-яких справах. Тому пропоную, хоча б на рівні негласного суспільного договору, обговорити та прийняти «Українське Кредо» як зведення наріжних принципів нашого спільного буття. Призначення цього зведення — стати прагматичною основою розбудови сучасного суспільства та модернової держави, розвиток яких обгрунтуватиметься на вільній думці та корисній соціальній дії кожного відповідального громадянина.
- Всі ми рівні, і тому думка кожного має право на існування й суспільну підтримку, якщо вона не заперечує та не обмежує волевиявлення іншої людини.
- Українська історія має світлі та трагічні сторінки. Ми цінуємо перші й пам’ятаємо про другі, не намагаючись перекреслити одне іншим. Ми маємо різне сприйняття минулого, проте кожен є вільним у тому, щоб брати з нього будь-що корисне для побудови спільного майбутнього.
- Наша Батьківщина — Україна, і всі ми є її патріотами. Не існує патріотів більших чи менших, є лише проблема взаємопорозуміння та пошуку компромісів, які врахують регіональні відмінності, що існують в нашій державі.
- Ми — єдині як політична нація і тому наша сила в поєднанні всього розмаїття культурних цінностей, політичних переконань та віросповідань.
- Ми прагнемо жити у конкурентоспроможній країні, яка буде здатною ефективно та наполегливо захищати спільні інтереси всіх громадян на міжнародній арені.
- Ми виходимо у побудові своєї зовнішньої політики виключно з національних інтересів. Нашими партнерами та союзниками є всі держави та народи, які з повагою ставляться до нашого прагнення самостійно визначати свій шлях та практично підтверджують свою налаштованість на взаємовигідну співпрацю.
- Основа нашого благополуччя та розвитку — приватна ініціатива і наполеглива праця кожного, хто в змозі забезпечувати власний добробут своїми силами.
- Ми переконані, що рівність всіх перед законом має своїм коренем готовність кожного жити за його нормами.
- Кожен громадянин робить свій політичний вибір вільно, свідомо та відповідально, відмовляючи у підтримці політичним силам, що розколюють країну, пропагують ідеї реваншу чи послабляють економічну спроможність держави популізмом.
|
АКТУАЛЬНА СТАТТЯ
29.06.2010 Юрий Ехануров: «Политика все ближе подбирается к среднему бизнесу» У нас все же демократия. И кто у нас участвует в выборах? 55% проголосовавших на парламентских выборах 2007 г. — пенсионеры. Следовательно, они избирают. А политик вынужден ориентироваться на того, кто за него голосует. И получается, что у нас система строится под пенсионеров, а не под бизнес. А бизнес, вместо того, чтобы взять на себя ответственность за будущее страны, уходит в тень. Но надо ли винить в этом предпринимателей, которых у нас и так ущемляли много лет...
Главное — сейчас бизнесу надо идти на выборы местной власти. Идти лично, идти деньгами, но идти, избирать, делать власть. Иначе пусть не плачутся. Средний бизнес несет прямую ответственность за свое будущее.
|