Шановні колеги! Однодумці та опоненти!

Сьогодні, коли Україна дедалі більше занурюється в економічну кризу, ми повинні об’єднати свої зусилля. Завжди вважав, що конструктивна критика є найбільш потужним чинником до розвитку та вдосконалення. Тому пропоную на Ваш розсуд першу частину пропозицій, яку напрацювала наша команда. Мета цієї Антикризової програми, що матиме назву «Прагматичний вибір», — не лише в подоланні кризи, а й у використанні можливостей для оновлення України, підвищення її конкурентноздатності на міжнародній арені.

Дякую всім небайдужим за критичні зауваження та пропозиції. Всі Ваші ідеї будуть враховані у подальшій роботі над Програмою.

Реформування економіки в постіндустріальному світі, а тим більше підчас кризи не може відбуватись за галузевим принципом. Неможливо реформувати окрему галузь без загальних структурних змін впливу держави на економічні процеси.

Головним в цьому впливі безперечно є фіскальна політика та встановлення державою стандартів та регламентів.

Податки - це внески, що сплачують громадяни для захисту та реалізації спільних національних інтересів. Без усвідомлення цієї сутності податків неможливо забезпечити відповідне ставлення до бюджетних коштів. Відповідно фіскальна політика має бути в першу чергу зрозуміла суспільству і підпорядкована вирішенню проблем громади та суспільства.

В умовах кризи саме комплексна фіскальна реформа на ліберальних засадах здатна дати новий стимул економічному розвитку, заохочення інвестицій.

Загальне фіскальне навантаження на бізнес має бути нижче рівня загального оподаткування принаймні країн-сусідів та, за умов виходу на стратегію забезпечення для національного бізнесу стимулів для включення до активної участі у глобальній конкуренції -країн, що демонструють найкращі соціально-економічні показники в світі.

Основою нової податкової системи мають бути прямі податки з громадян, що сплачуються переважно до бюджетів громад за місцем проживання громадян. Це податок на доходи фізичних осіб та податок на майно. Причому податок на доходи фізичних осіб має бути трансформований з оподаткування доходів окремої людини на оподаткування доходів родини. І відповідні податкові преференції (зменшення бази оподаткування, податкові кредити, пов’язані з лікуванням та оздоровленням, отриманням освіти та іншими обставинами) мають визначатись виходячи з розміру сукупного доходу на одного члена родини. Це спростить адміністрування цих податків та стимулюватиме розвиток сім’ї як суспільного інституту.

Прямі податки мають сплачувати самі громадяни або за їх добровільним дорученням - роботодавці.

Інші податки та збори мають бути розділені на бізнесові (патентні), рентні та акцизні. Має бути здійснений перехід від домінування бізнесових (патентних) податків (податок на прибуток, ПДВ, єдиний податок, фіскальний сільськогосподарський податок тощо) до прямих, рентних (екологічних) та акцизних податків.

Податкова реформа має з одного боку забезпечити прості, прозорі та ліберальні умови ведення бізнесу, з іншого - стимулювати ефективне та раціональне використання енергетичних та природних ресурсів, екологізацію економіки та стимулювати освітнє та оздоровче самовдосконалення громадян.

Одним з першочергових заходів податкової реформи має стати законодавче врегулювання спрощеної системи оподаткування. Головними принципами її мають стати:

- уніфікація адміністрування для фізичних та юридичних осіб;

- унеможливлення використання єдиного податку для мінімізації податкових зобов’язань суб’єктами великого бізнесу та для легалізації контрабандної та неякісної продукції;

- стимулююча (преференціальна) функція єдиного податку саме для суб’єктів малого бізнесу;

- можливість поширення спрощеної складової єдиного податку на суб’єктів підприємництва незалежно від обсягів їх сукупного доходу за вибором самого суб’єкту підприємництва;

- відокремлення системи соціального страхування (за умови впровадження єдиного соціального внеску).

Серед першочергових заходів також мають бути термінове зниження ставки ПДВ до рівня 12% та спрощення його адміністрування; зменшення податку на прибуток до рівня 15%, зменшення обмежень щодо валових витрат, збільшення норм амортизації, заохочення технологічного оновлення та впровадження інновацій. Водночас мають бути збільшені рентні платежі, терміново впроваджені податки на майно (для суб’єктів господарювання та фізичних осіб) та ресурсний збір.

Мають бути впроваджені фіскальні стимули проведення підприємствами профільних науково-дослідницьких та дослідно-конструкторських робіт.