Політична діяльність

Колишній прем'єр-міністр 63-річний Юрій Єхануров найчастіше призначає зустрічі в кав'ярні "Каффа", що на столичному Подолі.

 — Тут дуже травки смачні, — пояснює. — Але каву люблю не тут, а на вулиці Саксаганського. Приходжу туди зранку по п'ятницях, перед лекціями в університеті Шевченка. Вже багато років викладаю там.

Як змінилися люди за два роки перебування при владі команди Віктора Януковича?

Розмова Єхануровa стосується подій, які стали сюжетом для кримінальної справи Юлії Тимошенко. Взимку 2009 року він був міністром оборони та виступав проти укладення газових угод на зафіксованих умовах. А зараз Єхануров сам виступив з ініціативою розповісти свою інтерпретацію подій тієї зими.

Грузинське реформаторське чудо і економічна криза в Білорусі – знакові явища для пострадянського простору.

Успіх грузинських реформ і проекту країни в цілому означає, що пострадянський спадок, потужний зовнішній опір і "місцева специфіка" – не вирок. За умови політичної волі керівництва країни "покращувати життя вже сьогодні" можна не лише на папері. Саакашвілі, за великим рахунком, нічого нового не придумував. Він насаджує кращі західні зразки організації суспільного і економічного буття. Так, є питання ціни реформ. Платою за них є певні – не зовсім прийнятні з точки зору канонів західної демократії – характеристики режиму. Крім того, наслідком грузинських реформ є тимчасове зростання рівня безробіття та низькі соціальні стандарти. Саме вони опосередковано породжують соціальну базу для опозиції. Але, як це не парадоксально, навіть у цьому сенсі грузинські реформи приносять користь. Адже тепер грузини мають новий виклик – навчитись вести цивілізований діалог між владою та її опонентами.

Потрібно уважно придивитись і до білоруської ситуації. Нинішня економічна криза цілком може бути з часом розцінена, як початок кінця режиму Лукашенка. Але, не знімаючи відповідальності з білоруського президента за відверте нехтування правами людини і демократією, мусимо визнати: роки його керівництва не були цілковито втраченими для країни. Лукашенко реформ не проводив. Але модернізував країну. Білоруським дорогам, міським комунікаціям, чистоті вулиць Україна може тільки заздрити. Але зараз Білорусь має нові виклики. Ресурс командно-адміністративної економіки вичерпано. Щоб рухатись далі, країні потрібні нові методи, нові підходи і нові виконавці. Можливо, саме в цьому і полягає головна причина економічної кризи в сусідній державі.

Днями побував на річці Синюха у селі Торговиця Новоархангельського району Кіровоградщини (44км від Умані).

В одному зі своїх попередніх дописів я звертав увагу на те, що дослідження істориків підтверджують, що саме у цій місцевості, у 1362 році, відбулася маловідома для сучасників битва на Синіх Водах, результатом якої стало остаточне звільнення сучасної території України від монголо-татарського ярма.

Тогочасне військо, під керівництвом великого князя литовського Ольгерда, складалося з воїнів, що походили з території сучасних Литви, Білорусі та України.

І, дійсно, поки що мало хто із сучасних істориків може похвалитися тим, що достеменно володіє цією темою чи грунтовно її досліджує.

Як президент всеукраїнського благодійного фонду "Україна-ЮНЕСКО", я зустрівся і поспілкуватися з працівниками Кіровоградського педагогічного університету та представниками громадськості. Фахівці навчального закладу вже давно проводять на цій території археологічні дослідження і знайшли чимало підтверджень існування ординського поселення в селі Торговиця, яке було знищене на початку 60-х років XIV століття. >>>