Часткове підписання Угоди про асоціацію: чи все так погано?
Часткове підписання Угоди про асоціацію:
чи все так погано?
Частково підписана 21 березня Угода про асоціацію України і ЄС викликала неоднозначну реакцію в Україні. Є трі основні позиції оцінки ситуації:
1. Офіційна. Підписання – важливий крок на шляху до європейської інтеграції. Перший серйозний міжнародний здобуток нової влади і виконання вимоги Євромайдану.
2. Експертна. Знущання над Україною з боку ЄС. Вони готові були підписати повний текст з Януковичем, а новій владі підсунули «ампутований» варіант. Така форма підписання – елемент торгу Брюсселя з Москвою щодо знаходження компромісу в «українському питанні».
3. Юридична. Угода – єдиний документ. Текст перенасичений «крослінками» - посиланнями на положення різних розділів, як підписаних, так і не підписаних. Відтак, або угода підписана, або не підписана. Підписання тільки політичної частини – аналог «часткової вагітності».
2013 рік став одним із найдраматичніших періодів в історії новітньої України. Він став часом великих надій, розчарувань і тривог. Наша країна постала перед глобальними інтеграційними викликами та опинилась в стані глибокої економічної та соціально-політичної кризи. Саме тому я хочу побажати усім нам в 2014 році насамперед мудрості, терпіння та відповідальності. Вірю в те, що ми зможемо здолати нинішні труднощі, якщо поставимо на службу Україні всі свої найкращі здібності й таланти.
Давайте пам’ятати, що криза – це не лише загрози та небезпека, а й шанс на оновлення. Тож зробімо все можливе для того, щоб не втратити цей шанс. Щоб збулися наші надії і мрії, щоб наші плани стали нарешті реальністю, а Україна постала як економічно потужна, насправді правова та демократична Держава, яку поважатимуть і найближчі сусіди, і у найвіддаленіших куточках світу.
Бажаю усім динамічного та вдалого року, сімейного затишку та особистого росту!
Реформи не проводяться, хоча все, що було написано - як проводити реформи, тексти, які були проголошені, і те, що подавалося до Верховної Ради і оголошувалося – цілком грамотні і правильні речі. Інша справа, що практично немає реального їх впровадження.
Интернет-конференция Юрия Еханурова, экс премьер-министра Украины
24 декабря на портале ЛІГА.net состоялась Интернет-конференция Юрия Еханурова, экс премьер-министра Украины, профессора Национального университета им.Т.Г.Шевченко.
Произойдет ли дефолт гривны в 2013 году? Зачем государство приватизировало стратегический Запорожский титано-магниевый комбинат? Что ждет экономику Украины в год Змеи? Новый состав Кабинета министров Украины – кто эти люди? Рецепт выхода из кризиса от Юрия Еханурова?
Недавно один из нас услышал новое для себя слово: «украиноскептицизм». Оно выражает промежуточную оценку двадцатилетних усилий по созданию успешной страны. Если вспомнить референдум о независимости, многие, если не большинство голосовавших «за», руководствовались экономическими соображениями. Люди ждали, что заживут в новой державе «как в Европе». Сегодня Украина, которая по ВВП на душу населения была в 1989 году на 10% богаче РСФСР, втрое беднее, чем Россия...
Ярина ЛАЗЬКО: Наш гість – колишній прем’єр-міністр України, колишній міністр оборони Юрій Єхануров.
Цими днями в Україні не спокійно. Сьогодні тисячі людей зібралися біля стін Кабміну з протестами виплатити законні пенсії та соціальні надбавки. Втім, локальні мітинги відбуваються по всій Україні. Мітингують ліквідатори Чорнобильської аварії, учасники бойових дій в Афганістані, діти війни, підприємці, представники інших громадських організацій. Донецькі мітингувальники навіть закликали сьогодні виходити на акції протесту представників всіх регіонів. Втім, чітко і зрозуміло дали пояснення у Кабінеті Міністрів України. Хоча пенсії чорнобильцям і піднімають до 5 тис., але грошей в Державному бюджеті немає. Ці акції зможуть перерости у щось більш серйозне: загальнонаціональні мітинги, страйк, бунт, революцію?
Юрій ЄХАНУРОВ: За останні 10 років, напевно, вперше ці протести носять суто економічний характер. Туди політиків не дуже допускають. Вимоги – не політичні, а економічні. Це серйозне явище, якого в нас ще не було. Раніше політики очолювали таке. Давно вже треба було навести якийсь лад в нашому соціальному господарстві з точки зору пільг. Це почали незграбно цього року, сколихнули пенсіонерів, пільговиків. В першу чергу, дуже непопулярний захід, який треба зараз здійснити, щоб розрядити обстановку – це монетизація пільг. Діюча система пільг в натуральному вигляді призводить до того, що в цьому господарстві немає порядку і не зрозуміло, кому чого скільки платити. Наприклад, пільгами на проїзд в місті користуються, а в селі не можуть скористатися. Наяву ми бачимо таку соціальну несправедливість. Тому треба вирахувати і виписати ці пільги в реальних межах Бюджету, який ми маємо.
На думку більшості населення політика реформ знаходиться на межі провалу. За даними нещодавнього опитування Центру О.Разумкова 64,7% громадян України вважають, що ефективні реформи або не проводяться, або, що вони проводяться, але не так, як слід. До того ж, серед цих громадян 23,6% вважають, що реформи зазнають невдачі через те, що "всі, хто має змогу намагаються вкрасти", а ще 22,4% переконані, що "впливові фінансово-промислові групи зацікавлені в збереженні існуючої ситуації".
Переламати антиреформаторський тренд в суспільній думці можливо. Але для цього потрібно здійснити секвестр напрямків модернізації країни. Необхідно перейти від "реформаторського гігантизму" до визначення кількох пріоритетів, реалізація яких могла б показати суспільству спроможність влади до успішних дій, а також продемонструвати позитивну віддачу від реформ.
На цей допис мене надихнув учорашній прямий ефір на 5 каналі. Тема чергової річниці Універсалу, як виявилося, актуальна і сьогодні і, думаю, буде актуальною в найближчі роки. Мова йде про те, що для подальшого розвитку країни політичні сили повинні навчитися домовлятися навколо спільної мети – майбутнього країни. У разі, якщо домовлятись не вміємо чи не можемо – маємо піти і відкрити дорогу для молодих політиків, більш відповідальних, прагматичних та здатних домовлятись заради майбутнього Української Держави.
У процесі модернізації України в центрі уваги повинні стати інтереси людини, сім'ї. Реально сьогоднішня структура українського суспільства така: Найбагатші люди, велика буржуазія – до 1% населення. Самодостатні люди – середній клас та потенційно середній прошарок суспільства (ті, хто ставить собі за мету стати середнім класом) – біля двох третин населення. Бідні люди, включаючи злиденних – до однієї третини населення. Наше суспільство має встановити норми соціальної відповідальності для найбагатших, постійно висвітлюючи дотримання ними цих норм. Держава має ввести монетарні адресні соціальні програми для бідних, основою цих програм стануть реформовані місцеві бюджети. Держава і суспільство через реформи повинні приділити найбільшу увагу створенню умов для динамічного формування та розвитку середнього класу в Україні. Мета реформ – забезпечення стартових матеріальних параметрів середнім за достатком сім'ям: власне житло, автомобіль, комп'ютер, спроможність платити за освіту та лікування.Головна державна програма для середнього класу – житлова. Іпотека: 15 років сім'я сплачує кредит за куплене житло, а держава бере на себе оплату двох третин відсотків за кредити банків, а при наявності трьох і більше дітей – всі відсотки. Саме такі реформи нам потрібні, Ви згодні?
