версiя для друку

ТЕЗИ
виступів Міністра оборони України на розширеному засіданні колегії Міністерства оборони України

Головна / Діяльність / Політична діяльність / ТЕЗИ
виступів Міністра оборони України на розширеному засіданні колегії Міністерства оборони України

Упевнений, що сьогодні в цій залі зібралися ті, хто щиро переживає за стан справ у Збройних Силах та протягом року зробив свій внесок у вирішення їх нагальних проблем.

 

Саме завдяки нашим спільним зусиллям цього року в Українському війську відбулися значні зміни. Військовослужбовці активно і цілеспрямовано вдосконалювали рівень своєї підготовки. Під час комплексу навчань, подібних яким не було за роки незалежності, продемонстровано високий бойовий вишкіл. Очевидні позитивні зрушення у вирішенні питань забезпечення військових житлом. В завершальній стадії розробки нові підходи до організації та управління оборонною сферою як специфічним військовим кластером. Це буде система, що об’єднує професіоналів та патріотів, які користуються повагою у суспільстві та мають належні умови для несення служби та відпочинку.  

 

Водночас, слід відзначити, що під впливом об’єктивних і суб’єктивних чинників у Збройних Силах накопичилась низка проблем. У тому числі і таких, які не можуть бути вирішені тільки зусиллями військового відомства. Важливим питанням, що визначатиме зміст та напрямки майбутнього розвитку є осмислення наслідків збройного конфлікту на Південному Кавказі.

 

Все це змушує Міністерство оборони розгорнути роботу щодо внесення відповідних коректив до планів та програм нашої діяльності.

 

Сьогодні ми повинні критично та об’єктивно розглянути досягнуті результати. Нам потрібно чесно та відверто обговорити проблемні питання. Мета обговорення зрозуміла — знайти рішення, які дозволять вдосконалити нашу роботу в наступному році.

 

Окремо наголошую, за підсумками року кожен керівник отримає персональну оцінку. Вона залежатиме, насамперед, від особистого внеску в зміцнення обороноздатності Збройних Сил.

* * *

Підводячи підсумки сьогоднішнього засідання хочу відзначити, що всі виступаючі були єдині в думці, що питання розвитку Збройних Сил є фундаментальним питанням забезпечення національних інтересів України, захисту її суверенітету та територіальної цілісності.

 

Хотілося б, щоб цей висновок став надбанням окремих політиків, які намагаються заробити на Збройних Силах спекулятивний політичний капітал. Думаю, що настав час зрозуміти, що Українське військо — спільна справа для всіх, хто прагне добра своєму народу, а не сфера для політиканства та інтриг.

 

Всі виступаючі, що звітували про стан справ, в якості основної причини, що не дозволила втілити в життя задуми, називали недофінансування Збройних Сил. Так, це дійсно важлива причина і українське суспільство, офіцерський, сержантський та рядовий склад повинні знати, хто винен в тому, що наше військо має проблеми такого роду.

 

 Однак, як ми переконалися, є суттєві недоліки та промахи й у нашій роботі. Не завжди питання вирішувалися організовано та доводилися до кінця. Не своєчасно приймались відповідні рішення щодо управління ресурсами. Ще не всі досягли належного рівня відповідальності при плануванні та використанні тих коштів, що нам виділялися протягом року.

 

В умовах економічної кризи та обмеження можливостей держави щодо ресурсного забезпечення Збройних Сил, ми повинні максимально ефективно використовувати кожну копійку з бюджету.

 

Переконаний, що ми зможемо віднайти адекватні відповіді на виклики часу, якщо забезпечимо прискорений перехід до більш оптимальної, гнучкої та прозорої системи оборонного менеджменту та управління ресурсами у Міністерстві оборони та Генеральному штабі. Якщо забезпечимо дотриманням визначених пріоритетів розвитку Збройних Сил України.

 

Хочу звернути увагу присутніх на ще один ресурс, який до останнього часу залишався майже незадіяним. Маю на увазі відновлення на засадах патріотизму і державності корпоративного духу українського офіцерства. Наше славне минуле кожною героїчної сторінкою підтверджує істину, що сила духу є не менш важливою за інші складовою оборонної потуги держави. Але при цьому, пам’ятаємо, що український офіцер повинен відчувати, що його праця високо цінується в суспільстві і має відповідне до її складності і відповідальності матеріальне забезпечення.

 

Київ, 25 листопада 2008 року

 

назад

  Пишiть нам: [email protected]
                  [email protected]
Перейти на сторiку розробникiв